Другий день KMW–2019: презентація MBR, глобальні тренди серіалів і боротьба з піратством

Ключовими темами другого дня медіафоруму стали актуальні тематичні та технічні особливості виробництва контенту, інтеграція локальних виробників до глобального ринку й захист правовласників. Партнером поширення кращого європейського досвіду на форумі виступило Представництво Європейського Союзу в Україні.

Другий день медіафоруму стартував презентацією глобальних серіальних трендів від швейцарської компанії The Wit — аналітичного партнера KYIV MEDIA WEEK. На заході, організованому за підтримки ТРК «Україна»,гендиректор компанії Вірджинія Муслер (Virginia Mouseler), розповіла, що ключовий тренд року — серіали про підлітків і мілленіалів. Головний приклад — цьогорічний хіт «Ейфорія» (Euphoria): адаптація HBO однойменного ізраїльського серіалу 2012 року. Перший сезон отримав позитивні відгуки критиків, високі рейтинги від глядачів та надихнув авторів багатьох інших серіалів, розрахованих на молоду аудиторію, котрі вже цієї осені вийдуть на світових платформах. Також серіальний тренд–2019 — історії про так званих «розгублених матерів», що збираються разом, аби підтримувати одна одну та гуртом долати труднощі. Приклад — другий сезон «Великий маленької брехні» (BIG LITTLE LIES) від того самого HBO. Також актуальні теми утиску свободи жінок і їхньої боротьби за свої права. Не менш успішними стають продукти, створені за схемою «драма + інтелектуальна власність», тобто серіали, відзняті за книгами.

Тему серіалів продовжила панельна дискусія «Рецепти успіху серіальних хітів Центральної і Східної Європи», організована за підтримки CEETV. Спікери представили свіжі новинки різних країн регіону, а також обговорили основні тенденції останніх кількох років. Зокрема, Мірела Настасе (Mirela Nastase), керівник ZDFE.Drama, зазначила, що останнім часом дедалі більше східноєвропейських серіальних проектів з'являється на великих міжнародних ринках контенту, а також вони вже стали помітнішими завдяки їхній присутності в бібліотеках великих стрімінгових сервісів. Емануелє Галлоні (Emanuele Galloni), генеральний директор компанії Videoplugger, своєю чергою, наголосив, що головною тенденцією серіального виробництва Східної Європи є збільшення виробничих бюджетів. А отже, мистецтво менеджменту також виходить на новий рівень, а історії дедалі більше наближаються до міжнародних стандартів сторітеллінгу. Спікера підтримав і Леонід Годик — менеджер з міжнародних продажів і закупівель німецької компанії Beta Film. Він зазначив, що в умовах зростання бюджетів головним завданням є підвищення рівня сторітеллінгу до рівня технічних можливостей продакшнів.

А також про серіали — і не лише про них — мовилося під час панельної дискусії «Співпраця з країнами Азії: копродукція, адаптація, дистрибуція», де спікери представили останні успішні новинки індустрії форматів трьох країн: Китаю, Індії та Південної Кореї. Засновник компанії iFormats, а також продюсер Shanghai Media Group Вінсент Сан (Vincent Sun) зазначив, що для успішної спільної роботи з Китаєм насамперед необхідно розуміти його культурні особливості та шукати точки дотику. Серед прикладів успішної копродукції з Китаєм не тільки художні стрічки, а й вироблені спільно із США документальні фільми. Про стан справ в Індії розповів Манджот Сандху (Manjyot Sundhu), регіональний менеджер компанії Zee Entertainment. За його словами, зараз в Індії, як і в усьому світі, активно користуються ОТТ-сервісами, найбільший з яких налічує майже 80 млн передплатників. Контент, який сьогодні виробляє країна, виходить далеко за рамки боллівудської естетики. Втім, індійські байєри активно цікавляться зарубіжними форматами; для спільного виробництва зважають насамперед на драматичні серіали. А щодо Південної Кореї, то Кенні Бей (Kenny Bae), старший продюсер і менеджер з маркетингу KBS, зазначив, що, незважаючи на домінуючу позицію країни на ринку контенту азійського виробництва на зарубіжних телеканалах, продюсери та дистриб’ютори дуже зацікавлені в копродукційних проектах. Серед потенційно цікавих тем спікер назвав історичні кінострічки, що розповідають про періоди світових воєн. 

Тему взаємодії локального та глобального продовжив івент «Як створювати імідж кінематографа країни за кордоном. Досвід UNIFRANCE», організований за підтримки Держкіно України.Чому країні важливо експортувати своє кіно? 70 років фахівці компанії UniFrance займаються просуванням французького кінематографа в світі. Яким чином вони це роблять, хто надає їм кошти, як вони розпоряджаються ними і що роблять для того, аби про французький кінематограф дізнався світ, — про це розповів під час своєї презентації Жоель Шапрон (Joël Chapron), провідний фахівець компанії з кінематографа Центральної та Східної Європи.

Однією з надважливих подій другого дня KMW–2019 став івент «Media Business Reports: аналітичний звіт про кіно і ТБ України — головні факти та тренди року». Окрім теми, заявленої в назві, він водночас був присвячений презентації нового українського інформаційно-аналітичного онлайн-видання про медіабізнес та аудіовізуальну індустрію Media Business Reports (MBR). Видання — як і підготовлений його аналітиками комплексний звіт про ключові показники та тренди у сфері українських кіно і ТБ — презентували головний редактор MBR Анастасія Рахманіна та заступник головного редактора, керівник аналітичного відділу MBR і компанії MRM Артем Вакалюк. Зокрема, Анастасія сфокусувала свою увагу на тому, як змінювалася кількість кінотеатральних залів в Україні, якою вона є на сьогодні і як ці показники співвідносяться з аналогічними показниками європейських країн, а також — порушила проблематику нестачі кінотеатрів в маленьких містах з населенням до 200–300 тис. Натомість Артем розповів про фінансові показники українського кінопрокату, держпідтримку кіно- й телевиробництва в Україні, проаналізував контенте наповнення українського телеефіру за останні роки та ключові показники телереклами. Отже, спікери допомогли гостям презентації сформувати загальне бачення всіх ключових процесів, що відбуваються на українському аудіовізуальному ринку, а також виокремити головні тенденції, що визначатимуть розвиток індустрії в найближчому майбутньому. І саме в цьому — у формуванні комплексного бачення українського AV-ринку та його долучення до світового контексту — вони вбачають й одну з найголовніших місій нового видання. «MBR — це тільки ті новини, які справді мають значення», — наголосила Рахманіна.

Цього року програма KMW насичена заходами, присвяченими тематиці високих технологій. Один з них — презентація «За межами екрана: про VR/AR, розробку та UX», організована за підтримки The Creatives 'Catalysts. Спікером стала Аліша Нейплс (Alysha Naples), CXO в компанії Tin Drum і дизайнер Immersive Experience. Вона особливо акцентувала увагу на тому, що інновації, як це не дивно, часто-густо завдають більше шкоди, ніж приносять користі. Адже алгоритми, покликані лише доповнювати щось, можуть із часом вийти на перший план, тому AR і VR мають бути безпечними та обмеженими у просторі. Спікер закликала, замислюючись про інновації, завжди ставити для себе два важливих питання: навіщо створювати щось нове та якими можуть бути наслідки?

Про високі технології говорив і Девід Чіарамелла (David Ciaramella), менеджер з комунікацій британської компанії K7 Media, інтелектуального партнера KMW. Він став спікером івенту «Еволюція стрімінгових сервісів: що далі?», де розповів про те, куди рухається світовий ринок SVoD, про новинки на ринку та тренди в сфері власного виробництва. Так, згідно з прогнозом, до 2025 року на частку лише чотирьох SVoD-сервісів — Netflix, Amazon Prime, Apple TV + і Disney + — припадатиме майже 441 млн передплатників. Сьогодні SVoD перестають бути винятково майданчиком дистрибуції — тепер це повноцінні творці контенту: наприклад, минулого року Netflix витратив десь $14 млрд на контент, і 85 % від цієї суми — на оригінальне виробництво.

Про стримінгові сервіси наголошував і Гай Біссон (Guy Bisson), виконавчий директор компанії Ampere Analysis, за підтримки якої відбувся івент «Успішні стратегії стримінгового контенту: досвід країн СНД і не тільки». Зокрема, за словами Гая, стримінгові сервіси останніми роками значно збільшують кількість контенту локального виробництва в країнах своєї присутності: як закупного, так й оригінального. Україна в даному контексті, на жаль, досі не може похвалитися більш-менш значущими успіхами: великі міжнародні стримінгові сервіси поки що не замовляють тут виробництво оригінального контенту через низьку підписну базу в нашій країні. Водночас певний контент українського виробництва вони все ж купують. Найбільшим SVоD-байєром контенту з нашого регіону (окрім України регіон, за класифікацією Гая, включає Білорусь, Казахстан, Молдову, Азербайджан, Грузію, Киргизстан і Узбекистан) є Amazon Prime Video, за яким з досить помітним відставанням йдуть Netflix і китайські Youku та Tencent Video.

Тему виробництва та дистрибуції контенту логічно продовжила традиційна конференція KMW «Боротьба з піратством в Україні: 5 «навіщо» та результати боротьби з крадіжкою контенту», організована Громадською спілкою «Ініціатива «Чисте небо». Боротьба з піратством в Україні — це не лише необхідність, це бізнес. Такого висновку дійшли медіагрупи завдяки багаторічній роботі ГС «Ініціатива «Чисте небо». Як розповів один зі спікерів заходу Олексій Шульдешов, генеральний продюсер ТВ-каналів Star Media, було підраховано, що за весь час боротьби з піратством його групою розміщено 300 млн рекламного інвентарю, тобто було 300 млн контактів через плеєри, вбудовані бодай навіть і в піратські сайти. «Колегам треба лишень уявити, скільки це може бути грошей, якщо зважати на рекламний ринок», — резюмував він. Результати «Чистого неба» та інших ініціатив по боротьбі з піратством приносять чимало користі — за статистикою видаляється від 80 до 93 % піратських посилань, що є не менш ефективним, ніж обшуки та судові позови. Також на конференції були озвучені результати дослідження Gemius, згідно з якими дедалі більше мешканців України готові платити за відео. Проте, на жаль, середньостатистичний український глядач досі повною мірою не усвідомив, що будь-який контент створюється з витратами зусиль і коштів, що справедливо потребує компенсації. Однак, повільно, але впевнено, ми рухаємося в потрібному напрямку.

Кульмінацією другого дня KYIV MEDIA WEEK став міжнародний конкурс non-scripted розважальних форматів SMALL WORLD. BIG IDEAS 2019, організований українською компанією Media Resources Management у партнерстві з  Small World IFT (США) та MIPCOM (Франція). Автори проектів, що потрапили до фіналу, нарешті презентували власні розробки членам журі: креативному продюсеру розважального департаменту «1+1» Ксенії Чорній, головному редактору С21 Media Еду Воллеру (Ed Waller) та президенту Small World IFT Тіму Кресценті (Tim Crescenti).

У пітчингу взяли участь:

Ірина Сарган (Україна) — проект «Битва онлайн»;

Олена Таращанська (Фінляндія) — проект «Вавилонська вежа»;

Андрій Сукач (Україна) — проект «Сьогодні мені щастить»;

Вікторія Бурдукова, Анна Жижа (Україна) — проект «По домівках»;

Діана Лебедєва (Україна) — проект «Доросле життя».

Останній і став переможцем конкурсу цього року. Проте це не означає, що інші проекти членам журі не сподобались: за словами Тіма Кресценті, судді обмежені правилами конкурсу та форматом проектів, з якими працює Small World IFT. «Ми — нішевий дистриб’ютор, тому обираємо проекти у нашому стилі. Нам до вподоби формати, аудиторія яких може дізнатися про себе чимало нового», — додав він.

Проект Діани Лебедєвої «Доросле життя» (YUNG ADULTS) присвячений підліткам, які намагаються довести батькам, що стали дорослими й можуть усе вирішувати самостійно. П’ять учасників проводять тиждень в умовах по-справжньому дорослого життя: ходять на роботу, доглядають за дітьми з дитсадка, піклуються про собаку сусіда тощо. Коли $500, що видано на всіх, буде витрачено, підлітки вже не матимуть змоги зателефонувати батькам та звернутися по допомогу.

Нагадаємо, переможець SMALL WORLD. BIG IDEAS отримає перепустку до міжнародного ринку аудіовізуального контенту MIP TV, що відбудеться наступного року в Каннах, а компанія Small World IFT стане ексклюзивним дистриб’ютором формату на міжнародному ринку.

За всю історію форуму його партнером вперше стало Представництво Європейського Союзу в Україні. І в основу цього рішення лягли довіра стейкхолдерів, репутація форуму та курс на поширення найкращих європейських практик в Україні.