Телесеріали – новий кінематограф. Ніл Ландау

18 вересня в рамках міжнародного медіафоруму KYIV MEDIA WEEK 2018 з воркшопом «Телесеріали – новий кінематограф» виступив відомий американський сценарист, скрипт-консультант, продюсер Ніл Ландау (Neil Landau) – людина з величезним досвідом в серіальній індустрії. У його доробку такі серіали, як «Район Мелроуз» (Melrose Place), «ФАКультет» (Undressed), «Таємний світ Алекс Мак» (The Secret World of Alex Mack), «Молоді та зухвалі» (The Young and the Restless), «Двічі в житті» (Twice in a Lifetime) тощо.

Левова частина доповіді Нілу була присвячена впливу цифрового телебачення на світовий кінематограф. Телебачення зараз припинило «обслуговувати» інтереси якогось конкретного локального ринку (принаймні це справедливо для ринків Північної Америки, Європи і Паназійського регіону). «Телебачення – глобальний бізнес. І кожне шоу, над яким ми працюємо в США, має на меті міжнародну дистрибуцію», – стверджує Ніл.

Усе почалося 2004 року, коли Джанет Джексон (Janet Jackson) в прямому ефірі Super Bowl оголила свої груди. І всім кортіло переглянути цей момент неодноразово, шукали відео в інтернеті. Того ж року було запущено найдорожчий на ту пору серіал Lost, пілот якого коштував майже $10 млн. А 2005 року три колишні працівники PayPal заснували те, що докорінно змінило уявлення про традиційні способи доставки, демонстрації відео та стало наймасштабнішою відеоплатформою світу – YouTube. Саме цей період Ніл Ландау вважає точкою неповернення, після якої можна впевнено констатувати, що домінування кінематографа більше ніколи не буде таким, як раніше.

І після цього, як мовиться, «пішло-поїхало»: стали з'являтися онлайн-відеоплатформи, які докорінно змінили способи перегляду глядачем аудіовізуального контенту. Імениті та культові режисери, продюсери та актори, яких раніше навіть під тортурами затягнути в серіал не вдавалося, почали дедалі частіше переходити з кіно в серіальну індустрію. Кількість серіалів збільшувалась, мов на дріжджах (понад 500 нових англомовних серіалів у 2018 році тільки в США), створюючи ефект «серіальної бульбашки», яка, на думку Ландау, згодом лопне. Відбудеться так званий «цифровий дарвінізм» і виживуть тільки кращі серіали: з більш глибокими характерами персонажів, з більш гострими конфліктами, з ускладненою інтригою і, звісно ж, з якіснішим зображенням.

Проте це, як запевняє Ніл Ландау, абсолютно не означає, що ТБ витіснить кіно в найближчому майбутньому. Радше станеться якась конвергенція і синергія цих двох, як раніше вважалося, абсолютно різних сегментів ринку аудіовізуального виробництва (що далі, то вони стають більш схожими один на одного) – кіно й серіалів.